На Херсонщині 802 дітей ніколи не знали батьківського тепла, бо мають тяжку долю сироти. Ще понад 2000 - це соціальні сироти, які, маючи власних батьків, так і не мали щастя зростати в родині. Заради всіх них, у День молитви за сиріт, херсонська громада об'єдналася в молитві.
11 листопада 2019 року представники місцевої влади, духовенство, громадські організації та усиновлювачі традиційно зібралися у стінах обласного художнього музею ім.О.Шовкуненка.
Цього року крім об'єднуючої щирої молитви за сиріт на учасників молитовного ранку чекала панельна дискусія щодо механізмів повернення дітей у родину.
"Поряд з дитиною мають бути дорослі, які будуть її любити, підтримувати, дбати про неї. Вони всі - наші діти і ми маємо робити все, щоб вони були щасливими", - у своєму слові зауважила секретарка Херсонської міськради Олена Урсуленко.
Підтримали посадовицю й духівники, які акцентували на необхідності відродження цінностей збереження родини, поваги до членів сім'ї, турботи та розподілу відповідальності. Як приклад, у 1939 році на Галичині не було потреби в сиротинцях, бо всі діти, які залишилися сиротами, виховувалися найближчими родичами або хрещеними батьками.
Тож широким загалом учасники дискусії обговорили необхіднсть формування інституту наставництва, перспективу системи бонусів та соціальний захист для прийомних родин.
В умовах сьогодення прийомним родинам та патронатним родинам видається непросто через бюрократичну складову. Як відзначали під час панельної дискусії прийомні батьки, на кожному з етапів повернення дитини в родину, вони залишаються сам на сам із тягарем довідок та дозволів. І кожен крок - не безкоштовно.
Проте дитині потрібна в першу чергу - віра в те, що вона комусь потрібна.
"Дуже важливо зрозуміти, що ти комусь потрібен, що тебе люблять. Довіритись і прийняти це", - зауважила одна з сиріт у своєму виступі.
Завершився захід традиційною молитвою за сиріт до якої долучилися усі віряни. А ще, учасники зібрання поставили собі за мету: зробити все можливе, щоб на наступному Дні молитви за сиріт обабіч стільців стояли не просто фото сиріт, а світлини, на яких ці діти будуть із сім'єю.
Довідково. Спілка жінок Херсонщини першою в області почала говорити про необхідність супроводження дітей, які полишають інтернатні заклади і йдуть в доросле життя. Це було ще 2017 року, за рік до старту реформи деінституалізації в державі – процесу повернення дітей в сімейні форми виховання. За три роки роботи організації в цьому напрямку вдалося охопити послугами соціальної адаптації та профорієнтації понад 130 дітей області. Тобто, кожну 22 дитину, що цього потребує. Зараз в рамках соціального партнерства організація планує продовжити переформатований проект Корпоративного наставництва, яким допомагатиме дітям, позбавленим батьківського тепла, підготуватися до залишення стін інституційного закладу.