Спілка жінок Херсонщини

27 грудня команда незвичної «доставки мрій» і помічників святого Миколая (а саме так називала себе команда Спілки жінок Херсонщини та офіційних партнерів соціального проекту «Я – Святий Миколай» – Благодійний фонд Євгена Рищука та мережа магазинів «Кібернетики») завітала з подарунками до вихованців школи-інтернату в Новій Каховці та Дитячого будинку «Радість», що в Каховці.

Як справедливо підмітила одна з наших помічниць Олена, ранок у нас розпочався не з кави, а з великого хвилювання: о 6.30 ранку всі подарунки, які в якийсь момент просто перестали вміщатися в нашій резиденції, і їх відповідально зберігали наші друзі з родини Toyota в Ніссан Центрі «Автоград Херсон», ми знову перерахували, перевірили по іменних списках та акуратно перенесли в наш автобус.

Легенький перекус на дорогу – і ми рушили!

Хвилювалися, тому що в Новокаховську школу-інтернат ми їхали вперше. Як зустрінуть нас діти? Чи повірять вони нам? Адже особливістю цього інтернату є те, що більшість вихованців тут – підлітки, 14-16-річні юнаки та дівчата, а учнів менших класів не так уже і багато.

Так у думках пролетіло півтори годин дороги… І коли ми під’їхали автобусом до парадного входу інтернату, з вікон вже визирало десятки дитячих облич – на нас чекали! «Ого, скільки подарунків!», «Санки? Невже санки?» - і незрозуміло було, чи то діти дивуються, чи вчителі-вихователі..)

Нам були раді всі! Фух, усі сумніви розвіялись, як незвичний ранковий грудневий туман у Херсоні…

А далі було… весело! Прикольний «Кібернетик» вирішив розрядити обстановку запальним танцем, і діти з радістю включилися в dance battle, намагаючись перевершити у вмінні танцювати символ найкомп’ютернішої мережі магазинів України.

Потім були подарунки, загадки, вручення подяк і нагород і … шок! Адже троє дітей залишилось без здійсненої мрії!! Оскільки бути такого не могло, ми з Настею миттєво вигадали легенду про злих оленів, які по дорозі викинули подарунки з міху святого Миколая і побігли в наш автобус. Як ми і думали, пакет із трьома подарунками залишився на сидінні – його просто не помітили.

Молодші вихованці так переживали за друзів, які залишилися без подарунків, що вирішили допомогти добру перемогти – і дуже-дуже виразно розказували вірші та новорічні привітання, щоб чудо здійснилося!

І воно сталося – «Уррра!» - подарунки отримали всі-всі! Це були дуже емоційні та радісні миті, від яких іноді в самих наверталися сльози на очах… Як у той момент, коли Вова Клєвакін отримав омріяні санчата і… шапку. Він розплакався… тому що ніхто, навіть із дорослих, не вірив, що його мрія здійсниться…

…Дорогою до Каховки я перебирала в руках неймовірний скарб, як мені здається – ті самі листи святому Миколаю, які писали діти місяць тому…

---

«…Сьогодні від нас з Толіком пішов однокласник Сашко. Ми дуже всі раді, що він знайшов нову сім’ю. Будь ласка, зроби так, щоб йому там добре жилося…»

---

«Хоть ты не вернеш мне маму, но я знаю, що ты рядом, забери усі плохі почуття,і подаруй мені нові…» (Денис Чікунов)

---

«На Новий рік я хочу розумний подарунок не машину, не айфон, не цукерки, я хочу, щоб моя родина ніколи не сварилася та любила мене…» (Вова Кротов)

---

Діде Морозе, я знаю, ти існуєш, і буду вірити в тебе завжди…» (Аліна Логвенко)

---

А далі на нас чекала «Радість»! Неймовірна, добра, світла, по-домашньому тепла та вже така рідна! Тут ми потрапили в справжню казку – новорічне свято, на якому були і Дід Мороз, і Снігуронька, і лісова чаклунка, і чортенята, і вередлива принцеса, і женихи-мушкетери, і яскраві новорічні зірочки в чудернацьких костюмах!

А ще багато гостей – і активні молоді каховські дівчата і юнаки, і представники районного центру соціальних служб, які завітали до дітей із солодощами привітати з Новим роком, і навіть деякі батьки…

Думаю, для всіх «радівців» було справжнім випробуванням досидіти до кінця вистави, адже під ялинкою від самого початку ми поскладали просто гори подарунків, які, немов магніт, притягували погляди і думки хлопчиків і дівчаток!

Нарешті розпочалося вручення! Один за одним діти поспішали отримати свій подарунок і більше за все чекали моменту, коли ж його можна буде відкрити!!

Скільки разів ми не приїжджали, Кірюша Соловйов завжди посміхався та радів, "строїв оченята", обнімався та розказував секрети... От і сьогодні він був вірний своєму настрою, тільки трохи занепокоєно поглядав у бік свого подарунка: "чи правда, Миколай передав йому те, що він просив"?

Коли закінчилося вручення, Кирило разом із меншими дітьми почав швидко-швидко розкривати свій подарунок. Коли ж у моїх очах він побачив німий дозвіл розірвати папір, відразу в захваті порвав і коробку, і на весь зал закричав: "Курточкааа", і малі запищали: "курточка, курточка, ти ж так її просив!!"
І знаєте, вони були щасливими від того, що мрія друга здійснилась!!

Мрії всіх-всіх дітлахів із "Радості" в Каховці 27 грудня було здійснено!

Особливо ж пощастило дівчатам - у модних суконьках, кофтинках і спідничках від модельєра-стиліста Катерини Савченко та ательє Kate's Lab і віночках, які з великою любов’ю та теплом зробили для них фотограф Наталія Тіманова зі своєю мамою - вони почувалися справжніми королевами!

Такими щасливими, а, точніше "сяючими" (так назвала нас директор дитбудинку Юлія Єгорівна були і ми!) Тому що від серця... тому що з дущею...тому що щиро та від усіх добрих людей!

---

Для довідки:
Соціальний проект «Я – святий Миколай» вперше пройшов на Херсонщині з 19 листопада по 19 грудня. Організатори проекту збирали дитячі мрії вихованців інтернатів і дитбудинків, що знаходяться в обласному центрі та далеко від Херсона, та протягом місяця відшукували в популярній соціальній мережі «святих миколаїв», готових виконати дитячі бажання. Усі подарунки збирали, упаковували та підписували – щоб ні одна дитина не залишилась без привітання. А ті бажання, які не були виконані станом на 19 грудня, були придбані завдяки фінансовій підтримці партнерів. З 19 грудня і до Нового року всі подарунки були вручені дітям.

Більше фото – на офіційній сторінці СЖХ у Facebook.

Фото: Аліна Мазуренко